Вт, 19.09.2017, 14:45
Ви увійшли як Гість | Група "Гості" | Мій профіль | Вихід
Вітаю Вас Гість | Реєстрація | Вхід


Міжхребцева грижа

Болі в спині далеко не завжди вказують на наявність міжхребцевої грижі. Встановити діагноз можна тільки після ретельного обстеження.

Грижа міжхребцевого диска – це випадання (або випинання) частин міжхребцевого диска в хребетний канал. Грижа може утворитися внаслідок травм, остеохондрозу та інших патологічних процесів. При випаданні або випинанні диска відбувається здавлювання нервових корінців, що в кінцевому підсумку призводить до розвитку больового синдрому.

Найбільша навантаження в хребетному стовпі припадає на поперековий відділ. У цьому зв'язку саме в поперековому відділі найчастіше розташовуються міжхребетні грижі. У рідкісних випадках грижа знаходиться в грудному та шийному відділах.

Найчастіше захворюваність міжхребцевої грижею припадає на вікову категорію від 25 до 50 років. Поява грижі в літньому віці – рідкісне явище. У дітей грижі також з'являються дуже рідко, і, як правило, є вродженими.

 
Грижа і біль у спині
 
Основним симптомом міжхребцевої грижі є біль. Однак наявність болю в спині ще не говорить про те, що у людини обов'язково міжхребцева грижа. Згідно з медичними даними, найчастіше болі в спині викликані надмірними фізичними навантаженнями. Тривале перебування у вимушеній позі призводить до перенапруження м'язів спини, що і стає причиною болю в спині. Крім того, болі в спині можуть виникати при ряді інших захворювань (остеохондроз, спондильоз, хвороба Бехтерева). Тому наявність болів в спині ще не говорить про те, що у вас грижа.
\
Які основні ознаки міжхребцевої грижі?

Діагностувати грижу самостійно практично неможливо, оскільки симптоматика часто неспецифічна і стерта. Більш того, навіть досвідчений лікар в ряді випадків може поставити діагноз і встановити місце розташування грижі тільки після інструментального дослідження (магнітно-резонансної томографії).

Як згадувалося вище, основним симптомом при міжхребцевої грижі є біль (як правило, в поперековому відділі). Коли грижа ще не досягає великих розмірів і не виходить за межу спинномозкового каналу, то відбувається незначне здавлювання нервових корінців. Для такого стану характерна тупа непостійна біль в області попереку. При фізичних навантаженнях, кашлі, чханні, тривалому сидінні або стоянні больові відчуття посилюються.

Коли грижа збільшується в розмірах (або різко проривається), то біль посилюється і починає іррадіювати в сідниці, стегна чи ноги (так званий радикуліт). Для радикуліту характерні стріляють сильні болі, які виникають при піднятті тягарів або різкій зміні положення тіла.

При міжхребцевої грижі поперекового відділу відзначається обмеження рухливості в попереку. З-за надмірного напруження м'язів спини, хворий не може повністю випрямити спину. Таким чином, через кілька місяців відбувається і порушення постави.

При міжхребцевих грижах часто відчувається поколювання або оніміння в одній або обох ногах. Такий симптом, як правило, вказує на той факт, що грижа чинить тиск на корінці спинного мозку. Також при міжхребцевої грижі може порушуватися випорожнення (діарея, запор), сечовипускання, а також можливі проблеми з потенцією.

Наявність перерахованих вище симптомів не є підставою для постановки діагнозу «міжхребцева грижа». З великою часткою вірогідності можна запідозрити грижу, якщо раніше пацієнту ставився діагноз «остеохондроз». Грижа міжхребцевого диска може бути ускладненням остеохондрозу. Зокрема, вчасно невиліковний остеохондроз може призвести до розвитку грижі.

 
Діагностика та лікування

Діагностувати наявність міжхребцевої грижі можна тільки після проведення відповідних діагностичних процедур. Під час діагностики лікар обов'язково повинен виключити наявність інших захворювань, які призводять до появи больового синдрому (інфекції, пухлини, травматичні ушкодження, порушення кровообігу і т. д.). На сьогоднішній день діагностика міжхребцевих гриж здійснюється з допомогою методів комп'ютерної томографії та ядерно-магнітного резонансу.

При міжхребцевої грижі спочатку, як правило, вдаються до консервативної терапії. Лікувальна гімнастика, фізіопроцедури, масаж в поєднанні з застосуванням протизапальними і знеболюючими препаратами зазвичай дають хороший ефект.